* * *
Недостатка не видно в пророках,
Недостатка не видно в обрядах,
Только не убывает жестокость,
Только не убывает порадность.
Бог един, а обряды разные;
Вот и спорим, и бьем чаши:
Улыбается безобразие
Разобщенных сердец наших.
* * *
Пожар осиновый шумит,
Срывает искры листопада.
Иди, идти, стоять не надо,
Впустую жечь не надо дни.
Не так и важно — где свернуть,
Судьба свои натянет вожжи,
А коль упал, идти не можешь,
Считай — окончился твой путь.
* * *
Ты осуждать не торопись,
Судить — это легко и просто,
Но осуждений живопись
Сопровождает до погоста.
Всяк по возможности живет,
Кусок нелегкий добывает.
Тот вон поет, тот завывает.
А лучше ли других ты? Вот.
* * *
Иду по рыхлому песку,
Что по болотной топи.
Эх! Взять бы — утопить тоску,
Да как её утопишь?
Не ей вершить моё жилье,
В осознанной юдоли.
А дни – души моей жульё,
Мне прибавляют боли.
* * *
Вновь невидимый художник
Свой ноябрь нарисовал.
У кого-то жизнь и строже:
Бурелом-лесоповал.
Все плотней тревог завеса,
Все бесцветнее заря.
Надо выбраться из леса
До морозов декабря.
* * *
Птица полощет тучи
Сизым своим крылом.
Почти от полетов отучен,
Отчаяние бросил в проем.
Если же пуля вылетит —
Ее не вернешь назад.
Все, что глаза видят —
Надо как должное взять.
* * *
О! Эти грустные глаза
С оттенком спелой голубики.
Закат еще пока не выпит,
Не мы, а нас возьмёт закат.
Они пусть будут до конца,
Пусть в море мой проводят парус.
Что человеческая память? —
Полет снежинки у лица.
* * *
Словесами нас под дых
Норовит, однако.
Нахватался фраз чужих,
Словно блох собака.
* * *
Красивая Балясина
Под золото окрашена.
Всё равно из дерева,
Из осины сделана.
* * *
Даже если в ней нули
Огромнейшие с виду.
Тщеславие не похвали,
Нарвёшься на обиду.
* * *
Война — убийц собрание,
И всё тут понимание.
И как её не благородь,
Это явное уродь.
* * *
Что, без войны прожить нельзя?
Через войну лежит стезя?
Просто человек — дубина,
Пройти войны не может мимо.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
